Ровинський Вікентій Павлович
Ровинський Вікентій Павлович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
5 жовтня 1786 Духовщинський повіт, Смоленське намісництво, Російська імперія | |||
Помер | 1855[1][2] | |||
Поховання | Спас-Угли | |||
Країна |
![]() | |||
Діяльність | драматург, поет | |||
Мова творів | білоруська і російська | |||
|
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9f/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1_%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD_%D0%A0%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85.jpg/200px-%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1_%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD_%D0%A0%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85.jpg)
Вікентій Павлович Ровинський (також Равинський, 1786–1855) — білоруський поет, вважається автором першої поеми сучасною білоруською літературною мовою — «Енеїда навиворіт»[3], що робить його внесок аналогічним до внеску у розвиток української літератури І. П. Котляревського.
Походив з дворян Духовщиньского повіту Смоленської губернії, син колезького радника, Духовщинського городничого Павла Васильовича Ровинського і Феодосії Семенівни Халютіной. Брав участь в кампаніях 1805 року 1806—1807, Вітчизняній війні 1812 року і закордонному поході російської армії. Ад'ютант генерала Д. С. Дохтурова. 1816 року вийшов у відставку в чині полковника[4]. Служив в Міністерстві фінансів. Керував удільними конторами в Пензі і Костромі.
Був одружений з Параскою Яківною Римською-Корсаковою, батько десяти дітей. Старший брат, Олександр Павлович (1778—1838) — полковник і учасник наполеонівських воєн, московський поліцмейстер (1815—1830).
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ MAK
- ↑ Йосип Кобів. Вергілій і його епічна поема (1972). Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
- ↑ Всеросійське генеалогічне древо. Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 15 серпня 2016.
|
![]() |
Це незавершена стаття про поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |